Defense of prerogative right for buying shares of private joint-stock company shareholders

Vasilyeva V.V.

Defence of prerogative right for buying shares of private joint-stock company shareholders (in Ukrainian)

Цей склад (випадок) права переважної купівлі майна викликає у правозастосовчій практиці особливий інтерес, тому що конструкція переважного права використовується при створенні та функціонуванні корпоративних юридичних осіб з метою контролю за складом учасників та виключення небажаних осіб. Загалом переважне право купівлі акцій, як і будь-яке переважне право, є видом правового привілею, зміст якого полягає в забезпеченні визначеному колу осіб пільги (привілею) на придбання певного майна [5].

Зазначене право акціонерів підлягає захисту у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання. Такий захист здійснюється способами, передбаченими ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ч.5 ст. 7 Закону України «Про АТ». Суд може також захистити цивільне право чи інтерес іншим способом, встановленим законом чи договором.

Перш за все, необхідно зауважити про умови виникнення такого права. Право переважного права купівлі акцій виникає лише у акціонерів даного ПрАТ і лише за умови, коли акціонер збирається відчужити акції шляхом продажу третім особам (особам-не акціонерам даного ПрАТ). На це звернув увагу Вищий господарський суд України у справі № 5020-4/278 від 21 липня 2010 р. за позовом про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів [6]. Суд зазначив, що нормами законодавства передбачено, що переважне право на купівлю акцій може виникати у акціонера лише у випадку продажу акцій третім особам. Із норм Цивільного кодексу України щодо закріплення принципу свободи особи у розпорядженні своєю власністю, укладенні договорів та вибору контрагента, а також норм Закону України «Про господарські товариства», Господарського кодексу України щодо наявності у визначеного кола осіб переважного права на купівлю акцій закритого акціонерного товариства вбачається, що при продажу акцій закритого акціонерного товариства власник акцій має враховувати переважне право акціонерів цього товариства на придбання акцій, але норми чинного законодавства не покладають на продавця акцій закритого акціонерного товариства обов'язку продавати ці акції всім акціонерам порівну або залежно від кількості належних їм акцій у статутному фонді товариства, тобто власник акцій закритого акціонерного товариства може вільно обирати покупця своїх акцій із числа осіб, які мають таке переважне право.
На законодавчому рівні переважне право акціонерів ПрАТ (а тоді ще – ЗАТ) на придбання акцій, які продаються іншими акціонерами, було закріплено з вступом в силу Господарського кодексу України з 1 січня 2004 року. У 2005 році значний крок у врегулюванні даного питання було зроблено Конституційним судом України, який в своєму Рішенні № 4-рп/2005 від 11.05.2005 року визначив, що діюче законодавство «не виключає і не виключало можливості передбачити в установчих документах закритого акціонерного товариства переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства» [7]. Таким чином, Конституційний суд встановив, що включення в установчі документи ЗАТ положення що стосується права переважної купівлі акції ЗАТ його акціонерами є законною і не порушує права акціонера, що має намір провести відчуження належних йому акцій. Крім цього, Конституційний суд зауважив в рішенні, що приписи установчих документів ЗАТ щодо переважного права його акціонерів на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж згодою особливий порядок її відчуження. Якщо ж особи, які мають переважне право на придбання акцій, запропонують нижчу ціну за акції або вимагатимуть їх відчуження за цінами, нижчими від ринкових, то власник акцій вправі їх відчужити за ринковою ціною, тобто це право не є абсолютним.

У 2007 році до господарського суду Івано-Франківської області звернувся позивач, що є власником акцій ЗАТ «Західний реєстр» з вимогою визнати недійсними п.5.3. та 7.2. Статуту товариства. Позовні вимоги мотивовані тим, що названі положення статуту, що передбачають обов’язковість пропозицій на купівлю акцій іншим акціонерам та їхнє переважне право на придбання акцій, порушують права позивача як власника, та суперечать законам України «Про господарські товариства» та «Про власність». Позивач вважає, що Закон України «Про господарські товариства»та Господарський кодекс України встановлює відмінність між відкритим та закритим акціонерними товариствами і законодавством не передбачено підстав для внесення до установчих документів акціонерних товариств положень про наявність у самого товариства переважного права на придбання акцій. Позивач зазначає, що Конституція України та Цивільний кодекс України не передбачають можливість договірного обмеження правоздатності акціонера, щодо реалізації акцій третім особам

Суд зауважив, що статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, що наділений повноваженнями вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, а також давати офіційні тлумачення Конституції України та законів України.

На підставі вищенаведеного та вищевказаного рішення Конституційного суду визнав позовні вимоги необґрунтованими і прийшов до висновку відмовити в задоволенні позову повністю [8].
Із вступом в силу Господарського кодексу України основним правилом, що регулював переважні права акціонерів ЗАТ була ч. 3 ст. 81 ГК України. У статті йшлося про те, що акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій, які продаються іншими акціонерами товариства. На даний час цю статтю виключено на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року.
Судова практика є досить суперечливою з приводу даного питання. Зокрема, заслуговує на увагу нижченаведена позиція Вищого господарського суду України, яка була висловлена в Рекомендаціях «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року [9].
Згідно п.3.11. Рекомендацій господарські суди повинні враховувати, що переважне право поширюється лише на випадки продажу акцій ЗАТ, але не на інші випадки їх відчуження. У разі примусової реалізації акцій їх продавцем виступає не акціонер, а уповноважений на це державний орган (посадова особа). Порядок такої реалізації регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
Закон України «Про АТ» дещо змінив регулювання даного питання, зазначивши в ч.8 ст.7, що у разі виникнення права звернення стягнення на акції ПрАТ у зв’язку з їх заставою, відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій.
Згідно п. 3.12. вищезазначених Рекомендацій оскільки акції, розміщені акціонерним товариством, не є його майном, акціонери ЗАТ не є співвласниками майна товариства і між ними відсутні відносини спільної часткової власності. Тому у вирішенні спорів, пов’язаних із захистом переважного права на придбання акцій ЗАТ, що продаються, у господарських судів відсутні підстави для застосування ч. 4 ст. 362 ЦК України.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року знаходимо цьому підтвердження. В ній міститься суттєве зауваження, що правочин, за яким було здійснено продаж частки з порушенням переважного права купівлі інших учасників не визнається недійсним. В такому випадку необхідно застосувати аналогію з нормою ч.4 ст.362 ЦК України, згідно з якою будь-який учасник товариства має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця [10].
Суттю змін, внесених законом від 03.02.2011 р. N 2994-VI до Закону України «Про АТ» стало розмежування поняття «відчуження акцій» і «купівля-продаж акцій» [11]. Звернемо увагу на те, що в ст. 7 Закону України «Про АТ» зазначено два різних права – «переважне право на придбання акцій, які відчужуються» і «переважне право на придбання акцій, які продаються».
Таким чином статутом ПрАТ може бути передбачено відсутність у акціонерів переважного права взагалі або існування «переважного права на придбання акцій, які продаються».
В останньому випадку порядок здійснення переважного права при продажі буде врегульовуватись ст. 7 Закону України «Про АТ», а при інших видах відчуження – відповідними положеннями статуту.
Звичайно, якщо статутом передбачено переважні право на придбання акцій, які відчужуються (окрім продажу), то тоді необхідно прописувати порядок його реалізації в статуті, так як ч. 3-6 ст.7 на нього не поширюється.
Відповідно до глави 54 ЦК України вчинення договору міни у разі передання акцій у власність також необхідно розуміти як купівлю-продаж. Проте на випадки переходу акцій ПрАТ у власність у порядку універсального правонаступництва переважне право купівлі не поширюється.
Статтею 7 Закону України «Про АТ» не передбачається обмеження прав акціонерів на дарування належних їм на праві власності цінних паперів. Переважне право інших акціонерів на придбання акцій можливе лише у випадку, якщо власник акцій вирішив ними розпорядитися шляхом укладення договору купівлі-продажу оскільки для продавця не має значення особа покупця, за свою власність він отримує гроші, які мають родові ознаки.
При укладенні договору дарування особа обдарованого має пріоритетне значення для дарувальника, тому її не може замінити інший акціонер. Враховуючи це, акціонер має цілком законне право здійснити відчуження акцій особі — не акціонеру шляхом укладення договору дарування, оскільки законом не передбачено переважного права акціонера на придбання акцій, що відчужуються іншим шляхом, ніж їх продаж або міна.
Правову позицію щодо механізму реалізації переважних прав на купівлю акцій ПрАТ було висловлено Верховним судом України та Вищим господарським судом України: у випадку відсутності в статуті ПрАТ відповідних положень стосовно переважних прав акціонерів на придбання акцій, що продаються акціонерами товариства, акціонери мають переважне право купівлі пропорційно кількості належних їм акцій [10; 9].
До прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» це мало велике значення, оскільки лише акти судових органів були єдиним джерелом нормативного врегулювання даного питання.
 З 17 вересня 2008 року такий механізм реалізації переважних прав на купівлі акцій є визначений та закріплений в ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства».

Васильєва В.В.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15
Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. [Електронний ресурс] / режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1576-12
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. [Електронний ресурс] / режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=514-17
Майданник Р. Проблеми судової практики з питань переважного права купівлі акцій ЗАТ // Правовий тиждень № 42, 2007. Режим доступу: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=104
Постанова Вищого господарського суду України від 21 липня 2010 р. у справі № 5020-4/278 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів… Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10632937
Рішення Конституційного суду України № 4-рп/2005 від 11.05.2005 року у справі за конституційним зверненням ЗАТ «Оболонь» та громадянина Винника В.В. про офіційне тлумачення положень … (справа про права акціонерів ЗАТ). – Справа № 1-11/2005 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v004p710-05.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 3.07.2007 р. у справі№ К-8/64 за позовом до ЗАТ "Західний реєстр" //Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/778896
Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5_14600-07
Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008р. // Режим доступу: http://corpravo.com/zakonodavstvo/zagalni-pitanna/postanova-13-plenumu-verkhovnogo-sudu-ukrajini-vid-24.10.2008r.-pro-praktiku-rozgladu-sudami-korporativnih-sporv
Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2994-17

 

(с) Васильєва В. В., 2011